Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2014 року Справа № 17/293/09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Коробенка Г.П. - головуючого (доповідач), Полянського А.Г., Шаргала В.І.розглянувши матеріали касаційної скарги відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській областіна постановуОдеського апеляційного господарського суду від 22.04.2014р.у справігосподарського суду Миколаївської областіза позовомПАТ "Миколаївобленерго"до Військової частини А-2488простягнення 55548,03 грн.орган дії якого оскаржуються відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області за участю представників:

позивача: не з'явився,

відповідача: не з'явився,

суб'єкт оскарження: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2013р. ПАТ "Миколаївобленерго" (далі - позивач) звернулось до господарського суду Миколаївської області із скаргою на неправомірні дії Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного Управління юстиції у Миколаївській області (далі - ВДВС) щодо відмови у відкритті виконавчого провадження.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 05.02.2014р. у справі № 17/293/09, залишеною без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2014р., задоволено скаргу позивача на дії ВДВС. Визнано неправомірними дії ВДВС щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу господарського суду Миколаївської області №17/293/09 від 09.11.2009р. про стягнення з Військової частини А-2488 на користь ВАТ "Миколаївобленерго", державного мита у розмірі 555,50грн. та 236,00грн. витрат на інформаційне технічне забезпечення судового процесу. Визнано недійсною постанову ВДВС від 03.12.2013р. про відмову у прийнятті до примусового виконання наказу господарського суду Миколаївської області №17/293/09 від 09.11.2009р. та у відкритті виконавчого провадження №41030672. Зобов'язано ВДВС прийняти до виконання наказ господарського суду Миколаївської області №17/293/09 від 09.11.2009р.

Вказані судові акти мотивовані тим, що постанова ВДВС від 03.12.2013р. прийнята з порушенням п.3 розділу 2 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" в редакції Закону №583-Vll від 19.09.2013р..

Не погоджуючись з зазначеними ухвалою та постановою, ВДВС звернувся з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить їх скасувати та прийняти нове рішення яким відмовити у задоволенні скарги позивача на дії ВДВС, мотивуючи скаргу тим, що оскаржувана постанова суду апеляційної інстанції прийнята при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи та з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, зокрема ч.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", ст. 2, 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", п. 3, 6 Постанови КМУ від 03.08.2011р. № 845 "Про затвердження Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників". Зокрема, як зазначається скаржником, враховуючи зазначені норми, державні виконавці позбавлені можливості проводити будь-яке списання коштів за виконавчими документами за якими боржниками є державні органи, тому стягувачам необхідно подавати такі документи безпосередньо до органів Державної казначейської служби України, без участі органів Державної виконавчої служби України.

31.07.2014р. до суду касаційної інстанції від відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області надійшло клопотання про розгляд даної справи без їх участі, на підставі наявних в ній доказів, яке колегією суддів визнається таким, що підлягає задоволенню.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення, враховуючи наступне.

Як встановлено матеріалами справи, на виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 29.10.2009р. був виданий наказ №17/293/09 від 09.11.2009р. про стягнення з Військової частини "А-2488", державного мита в сумі 555грн. 50 коп. та 236,00грн. витрат на Інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

27.11.2013р. позивач звернувся до ВДВС із заявою про виконання судового рішення.

03.12.2013р. Державним виконавцем ВДВС винесена Постанова про відмову у відкритті виконавчого провадження, керуючись положеннями п.8 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", що набрав чинності з 01.01.2013р. №4901-VІ, виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження", з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Відповідно до п. п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про виконавче провадження" рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку. Органи, установи, організації та особи, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не є органами примусового виконання, крім органів та посадових осіб, які виконують рішення про притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону №406-VII від 04.07.2013), у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватись відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами. Рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.

З 16.10.2013р. набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо виконання судових рішень" №583-VІІ, яким п. 3 розділу 2 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" викладено в новій редакції, яка передбачає, що виконавчі документи за рішеннями суду про стягнення коштів або рішення суду, що набрали законної сили, боржниками за якими є визначені частиною першою статті 2 цього Закону суб'єкти, які видані або ухвалені до набрання чинності цим Законом, подаються до органу державної виконавчої служби протягом шести місяців з дня набрання чинності цим пунктом. Якщо рішення суду про стягнення коштів або виконавчі документи за цими рішеннями, боржниками за якими є визначені ч.1 ст.2 цього Закону суб'єкти, не було подано в строк, встановлений цим пунктом, це не є підставою для відмови у виконанні даного судового рішення.

Оскільки, як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, наказ господарського суду був виданий 09.11.2009р., тобто до набрання чинності вказаного Закону, та протягом шести місяців з дня набрання чинності зазначеного пункту, то виконавчий документ правомірно пред'явлений до органу ДВС для виконання, в зв'язку з чим висновок господарського суду попередніх інстанцій про задоволення скарги, колегія суддів визнає правомірним.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не спростовують висновків господарського суду першої та апеляційної інстанції і не можуть бути підставою для їх зміни чи скасування, оскільки вони відповідають чинному законодавству України і обставинам справи.

Керуючись ст. 1115, 1117, 1118, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 24.04.2014р. у справі № 17/293/09 залишити без змін.

Головуючий суддя : Г.П. Коробенко

Судді: А.Г. Полянський

В.І. Шаргало